Розвиток творчих здібностей учнів

З досвіду роботи

У школі працюю 22 роки,15 з них викладаю світоу літературу. Моє професійне кредо -«Вогонь зацікавленості в очах дітей лише тоді горить, коли вони його бачать в очах учителя» Таємниці успіху сучасного вчителя вбачаю у закоханості у свій фах і свою справу, любові до дітей, безперервному пошуку та удосконаленню, в умінні створювати на уроці атмосфери психологічного комфорту та оптимальних умов для реалізації потенційних можливостей кожного школяра, внутрішній культурі, естетичному смаку, моральній чистоті, професійній компетентності та національній свідомості. Розвиток творчих здібностей школярів – одна з найактуальніших проблем сьогодення. Тому саме й зосередила всю свою роботу над вирішенням цього питання. Це закономірно, тому що, розвиваючи  нахили й задатки дітей,  ми виховуємо їх здатними до критично­го аналізу й об'єктивного оцінювання різних явищ і фактів, до творчих по­шуків і надбань, до оригінального розв'язання проблем, тобто формуємо повноцінну, інтелектуально розвинену й духовно багату особистість.

Головне моє завдання  - розвивати природні задатки та створювати сприятливі умови діяльності учнів. У шкільній практиці надаю перевагу інтерактивній методиці проведення навчальних занять та виховних заходів, застосовую на практиці принципи індивідуалізації та диференціації навчання.

Уроки світовоїої літератури дають безмежний простір  для творчої роботи вчителя та учнів. На уроках літератури передбачаю розв’язання   різноманітних творчих завдань, спрямовую учнів на пошукові види робіт: усне малювання, «мозковий штурм», створення асоціативних ланцюжків,   гронування, кубування, удосконалення усного і пи­семного  мовлення школярів.  Особливо розвивають творче    мислення    учнів різноманітні   види   самостійної   роботи літературознавчого характеру, відгуки, рецензії, реферати, передмови та післямови до творів,  складання конспектів, планів, тез тощо.

Застосовую прийом «Інформаційний пакет» (добірка цитат, висловлювань літературознавців, дослідників, філо­софів, відомих людей про письменника, твір, героїв). Проводжу уроки у формі змагань та ігор, усні журнали («Чарівний світ античності»), уроки-вікторини («Чи знаєш ти твори Гомера?»), уроки-заочні екскурси («У музеї О.С.Пушкіна»), урок-подорож («Подорожуємо із В.Скоттом»), уроки-інтерв'ю, уроки-презентації («Література доби Відродження»), уроки-дослідження, рольові ігри; практикую інтегровані уроки.

Навчання у грі розвиває пам'ять, ува­гу, уяву, вміння знаходити залежність та закономірність, класифікувати та си­стематизувати матеріал, виявляти по­милки та прорахунки, стимулює ак­тивність школярів, спонукає до ініціативи, допитливості. Використовую різні види конкурсів, вікторин, літера­турне лото, аукціон знань, створення сенканів, «мікрофон», «істинне - хиб­не», «літературна плутанина», складан­ня текстів, кросворди, ребуси тощо.

Для вирішення проблемних завдань, ситуацій на уроках використовую гру­пові та індивідуальні випереджаючі зав­дання, залучаючи учнів до пошукової, аналітичної  роботи.   Готуючи   повідомлення з теми в групах, учні роблять певні записи, звертають увагу на роль художніх засобів у висвітленні теми (роль опису, деталей, порівнянь тощо). Роботу над текстом концентрує всі вміння і навички аналізу твору, а прога­лини в знаннях учнів доповнюються інформацією інших членів групи. Крім того, такий вид роботи вимагає ще й відповідальності перед однокласниками, оперативності у прийнятті рішень.

Елементи дискусії на уроці з викорис­танням методу «Прес» дають мож­ливість учням висловити точку зору з приводу порушених проблем, сприяють розвитку розумових здібностей учнів, їхньому вмінню аналізувати, узагальню­вати, робити власні висновки, співвідно­сити художній твір із життям.

      Групові завдання, що отримують учні до уроку, спонукають їх до пошукової діяльності,   використанню   додаткової літератури,   довідників.    Особливо   це важливо при вивченні оглядових тем, де вивчається великий за обсягом літерату­рознавчий,   історико-культурологічний матеріал.  Перед вивченням теми «Ан­тичність - колиска європейської культу­ри» учні отримали завдання не тільки розповісти про давньогрецьку та давньо­римську літературу, але й охарактеризу­вати мистецтво цих країн. Залучення до уроків літератури творів живопису спонукає учнів створювати власні ілюст­рації, виражати свої почуття щодо літе­ратурних творів засобами малюнка, живопису.

У навчально-виховній діяльності за­стосовую такі інтерактивні технології: «Мозковий штурм» або «мозкова ата­ка», робота у великій групі (тобто з усім класом), «Коло ідей», робота у ма­лих групах, «Мікрофон», метод «Прес», «Навчаючи - вчуся», «Метод дискусії», «Акваріум» тощо. При застосуванні на­званих технологій виграє весь навчаль­но-виховний процес, бо вони дають мож­ливість залучити кожного учня до обго­ворення проблеми, а це сприяє розвитку критичного мислення, діалогічного мов­лення, уміння доводити. Учні набува­ють навичок співпраці, колективного пошуку рішень, беруть активну участь у навчанні та передачі своїх знань іншим людям.

   Групові форми роботи ефективні та­кож при вивченні поезії, коли потрібно якнайкраще представити поета, з'ясува­ти особливості його творчості. Вивчаючи поезію Г. Гейне, А. Міцкевича, О. Пушкіна, учні отримують картки із завданнями, які спрямовують школярів на розуміння змісту поезії, почуттів ліричного героя, особливостей художніх засобів створення поетичного образу, зв'язку поезії з подіями життя автора, з усною народною творчістю, висловлення власних вражень від поетичного твору. Підбираю учням такі завдання, які були б їм цікаві, викликали певну складність, враховую їх інтелектуаль­ний, читацький та емоційний розвиток. Щоб розвинути творчу думку школярів, виконуються так звані поетичні вправи: підібрати до поданих висловів подібні за змістом поетичні рядки. Наприклад: ше­лестить листя - шепоче листя вітерцю про свої секрети; ніжно пахнуть квіти - дару­ють квіти ніжний аромат.

З метою розвитку поетичного чуття мо­ви і розуміння зображувальних засобів пропоную учням поетичний диктант, у якому, уважно прислухаючись до ритму і рими, школярі відновлюють попередній вигляд поезії, до цього перетвореної в про­зу. «Люди вмирають. І минають один за одним роки. Але кохання, що живе у моїм серці, не вмирає».

Вмирають люди, і роки Минають один за одним, Але не вмирає кохання. Що в серці живе моїм. Г. Гейне (Переклад Л. Первомайського)

Розвитку логічного, самостійного і творчого мислення школярів сприяють різноманітні форми перевірки отрима­них знань: кросворди, пізнавальні та ро­льові ігри, літературні вікторини та конкурси, тестування, літературні дик­танти. Традицією вже стало на уроках зарубіжної літератури перевіряти знан­ня учнів у формі гри «Поле чудес» або «Брейн-ринг», «Слабка ланка» або «О, щасливчик!». Найчастіше ці ігри скла­дають основну частину підсумкових уроків. Учні включаються у підготовку і проведення уроків, виявляючи свою творчість та ініціативу: малюють ілюст­рації, добирають додатковий матеріал, оформляють виставки, інсценують тво­ри, створюють рекламні ролики, презентації, відеофільми.

Для забезпечення навчально-виховної роботи мною створена велика матеріальна база, що містить літературознавчий, мето­дичний, дидактичний матеріал, на­очність, розробки тем уроків, пам'ятки тощо. Завдяки фаховим журналам та га­зетам, Інтернет-ресурсам маю змогу поповнювати і вдоскона­лювати матеріальну частину навчально-виховного процесу, бути в курсі новинок передової наукової та методичної думки.

Позакласну роботу зі школярами про­воджу у тісній взаємодії з уроками світової літератури. На уроках вив­чаємо байки - у позаурочний час прово­димо конкурси на кращу власну байку, інсценування байок. Літературні ігри та розваги - найулюбленіша форма позакласної роботи для школярів. П'яти­класники змагаються в конкурсах знавців казок, інсценізують домашнє завдання - уривок із казки, готують пантоміму, завдання для суперників, малюнки для казок. Вечори поезії, літе­ратурні вечори сприяють розширенню знань з літератури, мистецтва, історії, вдосконалюють навички роботи з кни­гою, додатковою літературою, ак­торські, декламаторські, організа­торські, вокальні, музичні здібності учнів. Діти із задоволенням відвідують бібліотеку, шукають довідкову і додат­кову літературу до уроків і позакласних заходів. Беруть активну участь у скла­данні сценаріїв конкурсів, ігор, проду­мують систему заохочень учасників зма­гань, конкурсів.

Враховую вікові уподобання та схиль­ності. Відомо, що молодші школярі за­хоплюються малюванням, учням се­редніх класів цікавіша гра, театральне дійство, старшокласники тяжіють до музики, зокрема й класичної. На уроках та в позакласній роботі застосовую зав­дання з використанням різних видів ми­стецтва. Пропоную учням висловити враження від літературного твору у ви­конанні майстрів художнього слова, передати настрій, враження, почуття від музики, архітектури тощо, передати з допомогою звуку, кольору, запаху, відчуття простору, враження від лірич­ного, епічного твору, зобразити внутрішній світ літературних героїв у кольоровій палітрі, написати лист до по­ета, письменника, дібрати букет квітів, який би відбив основні мотиви творчості поета або якусь його тему, настрій окре­мого твору, знайти образи-символи, що найкраще передають почуття, враження від того чи іншого образу, системи об­разів цілого твору; передати з допомо­гою кольору почуття ліричного героя. Учні дають коментар до картини, ма­люнка, фотографії, готують ілюстрації за мотивами книг, що сподобалися, ма­люють ескіз обкладинки книги, готують повідомлення про художників-ілюстраторів. Допомагають дібрати музичний супровід до літературного твору або до уривку з нього. Подобаються завдання переробити казку на п'єсу, інсценувати епізоди, описати або створити декорації, костюми для вистав, скласти діалоги. Порівнюють епічні та драматичні твори з оперою, симфонічною або фортепіан­ною фантазією.

Зростає активність учнів, їхній інте­рес до предмета, поглиблюється смак до самостійної роботи. Підвищуються мо­рально-ціннісні запити, вимоги учнів до себе, відповідальність за свої знання, збагачується їхня мова, розвивається уміння спілкуватися, вести диспут, вільно почуватися на сцені.

Цікаві й пізнавальні у школі тижні світової літератури. Програма їх різноманітна, кожен учень може обрати собі захід до душі. Проводяться вистав­ки дитячої творчості: ілюстрацій, ма­люнків, творчих робіт (казки, байки, вірші). Проходять конкурси на краще читання віршів, прози, на кращу літера­турну газету. Учні 7-9 класів відвіду­ють літературний салон.

Педагогічний процес у сучасній школі неможливий без діалогу, полілогу, імпровізацій, він покликаний створити умови для духовного саморозвитку, самореалізації та самоутвердження дитини. Навчально-виховний процес у школі слід будувати так, щоб сприяти свідомій співучасті особистості, яка освоює предмет.

Усю свою діяльність спрямовую на формування творчої особистості. Вважаю, якщо ми виховаємо особистість, здатну творчо засвоювати знання і використову­вати їх на практиці, ми відродимо інте­лектуальний потенціал країни, від якого залежить майбутнє нашої держави.

                                                                      Учитель світової літератури       Раєнко В.І.